Як відбувається реформа децентралізації на Луганщині

Для початку трохи історії…

У 2014 році український уряд затвердів реформу децентралізації. Впровадження реформи децентралізації почалось  на базі "Стратегії-2020" президента України, "Концепції реформи місцевого самоврядування" та законодавчого пакета, напрацьованого урядом та парламентом.

Головною подією децентралізації 2015 року стало ухвалення 5 лютого 2015 р. Закону «Про добровільне об’єднання територіальних громад». Ухвалення Закону дало початок дуже важливому процесу укрупнення базових територіально-адміністративних одиниць в Україні, яких до реформи було надзвичайно багато, але ефективність діяльності органів влади там була низька. Далі реформа передбачала фінансову автономію ОТГ. Так, у найвіддаленіших селах почали з’являтися дороги, нові дитячі садочки та якісні медичні послуги. Нова законодавча база значно посилила мотивацію до міжмуніципальної консолідації в країні, створила належні правові умови та механізми для формування спроможних територіальних громад сіл, селищ, міст, які об’єднують свої зусилля у вирішенні нагальних проблем. Також вже виправдала себе нова модель фінансового забезпечення місцевих бюджетів, які отримали певну автономію і незалежність від центрального бюджету.

“Україна тут починається…”

Першою в Україні на шлях децентралізації зважилася стати Новопсковська об’єднана територіальна громада. 2015 року в Луганській області об’єдналися 5 сіл та селище Новопсков, це понад 12 тисяч людей.

На цих територіях, як і на більшості в Україні, десятками років не бачили нормальних доріг, медицини, навіть вуличного освітлення. Люди зрозуміли: чекати «вказівок» згори і що хтось прийде і зробить все за них – безглуздо. А об’єднання в територіальну громаду дає надію і можливості.

 Згідно даних рейтингу спроможності ОТГ, Новопсковська ОТГ посіла 36 місце серед 366 громад (і це кращий показник у порівнянні з Харківською областю, де Роганська ОТГ, перша серед інших харківських ОТГ, займає 43 місце). Головні індикатори якості і спроможності ОТГ, у тому числі згідно з цим рейтингом, це співвідношення власних доходів і державних дотацій, а також структура витрат (яка частка виділяється на витрати розвитку).

За два роки роботи Новопсковська об’єднана територіальна громада змогла зробити більше, ніж за всі попередні роки незалежності держави. Якщо до об’єднання селища сумарно мали в бюджетах лише 7 млн грн, то одразу після бюджет ОТГ зріс утричі, кажуть місцеві керівники. На початку 2017 року тут вже мали понад 56 млн грн, у тім числі майже 23 млн виділила держава як субвенцію на різні проекти. Торік у селі Осинове полагодили дороги на 1 млн грн, ще стільки ж виділили цьогоріч.

У тому ж 2015 році,  була створена  Білокуракинська  громада, куди увійшли жителі

Нещеретівської, Олексіївської,Лизинської, Бунчуківської, Дем’янівської, Курячівської, Олександропільської сільських і Білокуракинської селищної рад.

Цікаво,  що бюджет Білокуракинської та Новопсковської територіальних громад після їх створення складає 60 млн грн, тоді як до процесу об’єднання – 9 млн грн.«Якщо бюджет у  «додецентралізаційний» період складав 8,5 млн грн., то торік виріс до 75,7 млн. грн., — відзначає Сергій Сірик, голова  Білокуракинської об’єднаної територіальної громади. – і якщо раніше дохід  на одного жителя складав в середньому 600 гривень, то нині виріс до 2, 5 тисяч».

Читайте также:  Разоблачение механизма работы пропаганды Кремля в ЛНР

Сьогодні коштом бюджету білокуракинці придбали  екскаватор, самоскид, автогрейдер, вакуумну машину для очищення вигрібних ям та транспортування відходів до місця утилізації.  Створили комунальне підприємство і закупили для його потреб самоскид та  автогідропідйомник.

Ложка дьогтю…

Наприкінці вересня 2016 список об’єднаних громад Луганщини поповнила ще одна – Чмирівська. Навколо найсильнішої об’єднались жителі сіл Бутове та Вишневе.

«По-перше, у нас збільшився бюджет з колишніх 6,5 млн грн до 16, 5 млн грн. По-друге, за дохід ми закупимо  будматеріали та доремонтуємо приміщення, де розмістимо сільраду, амбулаторію, пошту, банк, встановимо банкомат, тут же розмістимо центр з надання адмінпослуг та деякі інші об’єкти інфраструктури. Стару будівлю, де нині розміщена амбулаторія, відремонтуємо, переобладнаємо під квартири, які дамо молодим медикам, які приїдуть працювати в оновленій амбулаторії. Відремонтуємо школу в Вишневому, яка цього року відзначила 60-ти річний ювілей і жодного разу не ремонтувалась. Треба буде придбати шкільний автобус, який би підвозив дітей у цю школу з навколишніх сіл.» — обіцяв обраний на перших виборах головою Чмировськой ОТГ, Сергій Войтенко.

Але вже у 2017 група жителів сіл Вишневе, Орехово і Новоомелькове, написали заяву про

вихід з ОТГ. Мешканці вважають себе обділеними після об'єднання в Чмировську громаду.

Активісти рішуче налаштовані ініціювати вихід своїх сіл зі складу Чмировскької громади, щоб надалі приєднатися до складу нової громади, яку планує створити Старобільська міська рада. Як буде далі подивимось, але ідея об’єднання громад набирає все більше прихильників….

 

Децентралізація крокує по Луганщині…

В 2017 на Луганщині, ще 8 громад виявили бажання об’єднатися.

У Троїцьку  селищну громаду об’єднались 12 сільських рад. У квітні 2017 там  пройшли перші вибори. На цей рік заплановано провести капітальні  ремонти на об’єктах водозабезпечення, сфери охорони здоров’я, освіти та забезпечити житлом медичних працівників.

До Біловодської ОТГ приєдналися  14 сільських рад. В Красноріченську селищну громаду об'єдналось 3 населених пункти(Красноріченська селищна рада, Бараниківська сільська рада та Новоолександрівська сільська рада) До Нижньодувансьої селищної ради Сватовського району доєдналась Новочервоненська сільська рада з Троїцького району. Разом вони утворили Новодуванську ОТГ. До Привільської сільської ради доєдналась Вівчарівська сільська рада. У жовтні в цих громадах пройшли перші вибори.

А ось, ще в трьох громадах, які виявили бажання об’єднатись, вибори не пройшли: ЦВК вирішило, поки що не призначати вибори у Щастінській, Гірській та Новоайдарській ОТГ, в зв’язку з наближеністю цих громад до лінії фронту.

Читайте также:  Новый глава "ЛНР" насмехается над смертью своих соратников

Зараз Луганщина займає 17 місце у всеукраїнському рейтингу формування ОТГ. І це враховуючи той факт, що частина області є окупованою та  багато районів входить до зони АТО.

Що дає децентралізація.

Головна  мотивація громад до об'єднання  — це вихід із під тиску районного керівництва. Окрім цього, ОТГ отримують додаткове фінансування та стають більш спроможними і незалежними від району. Дотепер уся гілка регіональної влади в Україні керована здебільшого, так би мовити, згори. Тобто більшість податків йдуть у державну скарбницю, а грошей на потреби міста чи села потрібно чекати з центру. Об’єднання – це насамперед укрупнення, тобто замість кількох рад і десятків чиновників громада утримує один, але ефективний орган. А також додаткові кошти на конкретні справи. При цьому кожне село, навіть найменше, обирає свого старосту, який представляє інтереси людей в громаді. Тож, що ремонтувати, будувати чи відновлювати люди вирішують насамперед самі. Кожен мешканець стає активним учасником життя громади.

По-друге, ОТГ надала фінансову самостійність. Якщо раніше коштів, приміром, на ремонт садочка потрібно було шукати в районній раді, а та в свою чергу просила їх в обласному бюджеті, їх доводилося чекати роками. Тепер громади зі своїми питаннями звертаються безпосередньо до державного бюджету. Тобто є проект і гроші виділяють на конкретні справи – інфраструктуру, медицину, освіту

Впровадження реформи на Луганщині домагає багато міжнародних донорів.

Так в  Луганській області, за підтримки ПРООН, планується створення сучасних багатофункціональних центрів безпеки громадян. 

Допомагає втілювати децентралізацію на Луганщині , Програма з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку «U-LEAD з Європою».

Нещодавно в Сєверодонецьку був відкритий Центр розвитку місцевого самоврядування створений для зміцнення потенціалу українських державних і місцевих органів влади на центральному, регіональному та місцевому рівнях у тісній співпраці з Мінрегіоном.

 

Довідкова інформація: Програма «U-LEAD з Європою» фінансується Європейським Союзом і його державами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією та надає підтримку українському уряду в здійсненні важливої реформи децентралізації в Україні. «U-LEAD з Європою» виконується в 2016-2020 роках Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH та Шведським агентством міжнародного розвитку та співробітництва (Sida) у партнерстві з Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (Мінрегіон). Більш детальну інформацію можна знайти на: www.u-lead.org.ua

автор: Іван Жеведь

Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники
Опубликовать в Google Buzz

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *