«Стан ЖКГ столиці показує рівень відповідальності наших громадян» — Руслан Гончаров

Разом з завершенням опалювального сезону у сфері ЖКГ за логікою мав би починатись сезон капітальних ремонтів, але чомусь з кожним роком ситуація тільки погіршуєтся. Стосовно стану справ у сфері ЖКГ та шляхах вирішення накопичених роками проблем ми запитали громадського діяча Руслана Гончарова.

Мешканці Святошино, як і більшість мешканців Києва переконані, що місцева влада має опікуватись станом житлово-комунального господарства (ЖКГ) навіть більш ніж вони самі, тому що вони платять за це гроші.

Насправді ситуація трошки інакша й змінилась вона вже давно. Корні цих переконань уходять глибоко в Радянське минуле! Тоді всі мешканці були користувачами квартир, а держава була їх власником. – Гончаров Руслан.

З приходом незалежності в Україні почалась приватизація квартир, наші громадяни почали ставати власниками квартир й співвласниками багатоквартирних будинків (місць загального користування, підвалів, ліфтів, покрівель тощо), тому й відповідь на основне питання – хто має опікуватись станом ЖКГ  криється теж тут. Люди в переважній більшості ще досі цього не усвідомили. Тому й покладають всю відповідальність на керуючу компанію, комунальні чи приватні ЖЕДи та інших. Система ЖКГ досі працює таким самим чином як працювала в СРСР, тому що мало хто з мешканців багатоквартирних будинків зараз готовий долучатись до механізмів самоорганізації власників квартир та  самостійно контролювати обслуговування своїх будинків.

Кожний будинок має можливість самоорганізуватися для ефективного контролю за роботою ЖЕД та обслуговуючої компанії, вибору тарифу на послуги які надаються та вибору самих послуг .- підкреслює експерт у сфері ЖКГ Руслан Гончаров.

Також власники квартир можуть вибрати найкращий варіант обслуговування свого будинку і створити для цього об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ). Мешканці Святошинського району в переважній більшості живуть в будинках, яким вже понад 50 років, а це означає що термін експлуатації багатьох складових в будинках вже закінчений й вони потребують ремонту. З усього цього виходить, що саме власники й повинні ініціювати пошук можливостей, яким саме чином можливо розв’язувати існуючі проблеми у власних будинках.

Тому я вважаю, якщо ми прагнемо жити в кращих будинках та отримувати якісні послуги, то ми маємо брати відповідальність за це у свої руки й отримувати кращий результат! – наголошує Руслан Гончаров.

Якщо ми розглянемо проблеми у сфері ЖКГ на прикладі Борщагівці, то в більшості випадків вони пов’язані з такими труднощами: ліфти, що не працюють, зношені інженерні мережі, поганий стан покрівлі, відсутність ремонту в під’їздах та старі не замінені вікна. Всі ці проблеми потребують скорішого вирішення, але на жаль, коштів місцевого бюджету на всі ці виклики просто не вистачить. Наприклад, тільки для заміни аварійних ліфтів в Святошинському районі необхідно більш ніж 1,5 мільярда гривень. Звісно, що такі великі ресурси у бюджеті міста просто не передбачено.  В порівнянні, на всі капітальні ремонти в цьому році на Святошинський район виділено лише близько 250 млн грн.

Читайте также:  Нардеп от ОПЗЖ писал сценарий для вечерней передачи во время заседания Верховной Рады

 

Але чому ефективність керуючою компанії або ЖЕДу  викликає так багато питань ?

Пояснити це можна на дуже простому прикладі — якщо взяти звичайного двірника то його невелика зарплатня не є, та ніколи не буде тим фактором, що стимулює працівника прибирати прибудинкову територію якісно, а керівник ЖЕДу не рідко навіть не може знати про погане прибирання, тому що комунікація буде викривлена навіть на рівні майстра дільниці. Теж стосується й сантехніків, котрі іноді щоб виконати деякі роботи, залюбки можуть зібрати з пенсіонерів по 500 гривень собі в кишеню, бо проконтролювати ці процеси просто неможливо…

Люди постійно скаржаться на таку роботу ЖЕД. А у відповідь можуть почути, що мовляв, дякуйте що хоч такі робітники є! – ділиться своїм досвідом громадський діяч Руслан Гончаров.

Питання щодо ефективності ЖЕД постає гостро ще й тому, що коштів, які надходять з комунальних платежів, часто просто не вистачає на вирішення роками накопичених проблем. З іншого боку чималий штат людей, що працюють у цих компаніях «з’їдають» велику частку наших грошей. У випадку керування своїм будинком самостійно (за допомогою ОСББ) у мешканців з’являється можливість користуватись коштами максимально ефективно, використовуючи кошти за максимально правильним призначенням та не утримуючи на постійній основі великий штат не дуже потрібних людей.

Читайте также:  Под Верховной Радой собираются протестующие против "языкового закона". Прямая трансляция

Окрім цього для тих, хто має бажання керувати своїми коштами ефективно є багато програм співфінансування  Наприклад : зараз існує можливість заміни старого ліфта на новий шляхом збору коштів власниками квартир в розмірі 5% від вартості робіт по його заміні. Решту 95% коштів сплачує місцевий бюджет. – наводить приклад експерт у сфері ЖКГ Руслан Гончаров.

На жаль, прогнози не втішні і з часом ситуація у ЖКГ буде тільки погіршуватись. У випадку бездіяльності ми маємо всі шанси спостерігати за занедбанням і руйнуванням наших з Вами будинків. У випадку створення ОСББ, ми отримаємо можливість разом з своїми сусідами організувати процес кращого утримання та обслуговування свого будинку та планування різних змін на краще. Наприклад: утеплення будинку, заміна економічних систем опалення, приведення в нормальний стан під’їздів та прибудинкових територій тощо…

І це не просто прогноз! Це вже працює на практиці в інших країнах. Наприклад, у Німеччині люди отримують кредити на оплату заміни ліфтів та сплачують по 3-5 років невеликими частками, з дуже малим відсотком.  А перехід на самостійну модель управління – ОСББ, надасть змогу людям, що мешкають у цих самих будинках отримати роботу за місцем проживання, а це у свою чергу підніме загальний матеріальний клімат району. Людина, яка працює у власному домі, буде набагато краще та якісніше виконувати свою роботу і з цими фактами важко сперечатися.

Скоро перед нами знову постане вибір – обрати керуючу компанію, перейти на самоуправління або сподіватись, що за нас це знову зробить хтось. Чи бажаємо ми жити у кращих умовах або у тих що зараз запропоновані? Чи бажаємо ми самостійно вирішувати що нам більш потрібно: замінити іржаву трубу, що тече або зробити косметичний ремонт сходів? Багато хто з нас був у Європі та бачив рівень життя там, але мало хто цікавився рівнем відповідальності, що на себе беруть люди там. Тому нам треба обирати, чи збираємось ми ставати справжніми європейцями (у тому числі й ментально), або далі жити у пострадянському минулому.

новости по теме

Отправить ответ

avatar
  Подписаться  
Уведомление о